Це знову неділя
Тиша здається такою близькою
Я тону у важких думках
Бо не можу бути поруч із тобою.
Ця відстань між нами,
що видається непроникною,
Вона тягне мене вниз,
нічого, що я міг би для нас зробити.

Могли б ми лише зробити кілька кроків,
зустрітися десь посередині,
Надія може розвіяти темряву,
щоб зцілення могло початися.
Могли б ми подати один одному руки,
щоб цей біль відступив,
щоб новий час нас знайшов
і краса любові перемогла.

Між нами така велика відстань,
і ми чуємо безліч історій
про Бога милосердя,
якого здавна шукають.
Але якщо ми відчуваємо той самий дух,
який огортає нас усіх, як може бути,
що ми губимося в ненависті —
адже відповідь так близько.

Могли б ми лише зробити кілька кроків,
зустрітися десь посередині,
Надія може розвіяти темряву,
щоб зцілення могло початися.
Могли б ми подати один одному руки,
щоб цей біль відступив,
щоб новий час нас знайшов
і сила любові перемогла.

Я знаю, це так нелегко —
просити про пробачення
і сказати, чого ми потребуємо.
Чому ми такі немилосердні?
Кожне слово іншого звучить неправильно,
але правда має багато сторін.
Чому ми такі немилосердні,
ув'язнені у гіркій сварці?
Коли ж ми нарешті будемо готові?

Ми можемо зробити ці кроки,
зустрітися десь посередині,
Надія може розвіяти темряву,
і зцілення почнеться.
Ми подаємо одне одному руки зараз,
щоб цей біль відступив,
щоб новий час нас знайшов
і краса любові перемогла.

Ми можемо зробити ці кроки,
зустрітися десь посередині,
Надія може розвіяти темряву,
і зцілення почнеться.
Ми подаємо одне одному руки зараз,
щоб цей біль відступив,
щоб новий час нас знайшов
і краса любові перемогла.